Все для садовода-огородника |

В останні роки круто позначився недорід огірків. Причина - помилкова борошниста роса (пероноспороз). Захворювання проявляється всюди, але найбільше агресивно у відкритому ґрунті південного регіону країни.
Відбувається це в першої - другий декадах липня через різкі добові коливання температури повітря, у результаті чого на нижній стороні листа осідає волога, що сприяє розвитку хвороби.
На жаль, сортів огірка, абсолютно стійких до хвороб, немає. Тому треба маневрувати агротехнічними способами, щоб випередити строк спалаху огіркової недуги. Один з таких способів - шпалерна культура>
Суть шпалерного способу вирощування огірка в тім, що надземну частину рослин прикріплюють до решітки-штахет^-опори-ґрат з рейок, стовпам, колам, стінам або рамам з натягнутими в кілька рядів дротом або шпагатом.
Вирощування огірка на вертикальних шпалерах володіє рядом переваг: поверхня ґрунту між рядками залишається не зайнятий рослинами у весь вегетаційний період; у посівах, що продуваються добре, не так помітний перепад добових температур повітря, а виходить, і менше утвориться рідкої-краплинно-рідкої вологи на нижній стороні листа.
При шпалерній культурі погіршуються умови для проростання спор пероноспороза; під час збирання плодів рослини не травмуються, причому й плоди збирати легше - не потрібно перевертати стебла й пагони.
Досвід показав, що підв’язані рослини менше піддаються зараженню помилковою борошнистою росою в порівнянні зі сланкими по землі. Подовжується період плодоносіння, зростає продуктивність рослин. З 10 м3 можна одержати від 60 до 180 кг зеленцов, цілком здорових і якісних.
Розглянемо шпалерний спосіб вирощування огірка в деталях.
Після збирання попередньої культури помідорів, цибулі ріпчастого або картоплі раннього наприкінці серпня - початку вересня внести в ґрунт мінеральні добрива з розрахунку (у г на ДО) м2): сечовини - 250, суперфосфату - 300, хлористого калію - 150; а з органічних добрив - 60-80 кг гною на ту ж площу. Перерити й обробити ділянка в другій половині вересня. Узимку на ділянці затримати сніг, для чого встановити щити або розкласти хмиз.
Рано навесні приступитися до предпосадочной обробки ґрунту: ґрунт розпушити металевими граблями на глибину 10-12 див. Зробити це в другій половині квітня.
Після розпушування ділянка розбити на клітини для установки шпалерних стовпів. Ширину міжрядь вибрати з урахуванням зручного проходу між рядами. На більших плантаціях у такому випадку мова йде про прохід техніки.
Установивши шпалерні стовпи, необхідно ґрунт порыхлить. До посіву або посадки огірка між стовпами в три горизонтальних ряди натягнути оцинкований дріт діаметром 2,5-3 мм.
Самий нижній ряд дроту повинен перебувати на відстані 15-20див від ґрунту, другий - на висоті 70-80 див від нижнього ряду й третій - на висоті шпалерних стовпів
(160-170 див від ґрунту). Після натягування дроту нарізати борозни підгортальником на глибину 10 див.
На півдні в степових районах огірок на шпалерах вирощують безрассадным способом, а в Лісостепу й Поліссі - за допомогою розсади. Для посіву використають повновагі насіння 2-3-літньої давнини. Такі насіння дають більше дружні сходи, вони сприяють появі великої кількості жіночих квіток і прискорюють плодоносіння. Насіння перед посівом калібрують в 3%-ном розчині повареної солі. Строк витримки 7-10 хв. При калібруванні важкі насіння осядуть на дно, а легковаг, нерозвинені й порожні спливуть.
Відібрані насіння обов’язково промити чистою проточною водою. Потім їх обробити в розчинах мікроелементів - сірчанокислого марганцю (0,5-1,0 г/л), борної кислоти (0,1-0,3 г/л), молибденовокислого амонії (0,2 г/л) і ін. Насіння замочують у розчині протягом 12-24 ч, потім них підсушують до сипкості в природних умовах. Обробка насінь мікроелементами стимулює життєдіяльність рослин на початку росту й розвитку, підвищує стійкість їх проти хвороб.
Виховання розсади
Якщо огірок розводять через розсаду, то неї вирощують у весняних плівкових теплицях, що обігріваються, або в парниках. При цьому небезуспішно користуються торфоперегнійними кубиками.
Останнім часом все більше поширення знаходить малообъемная розсада, одержувана на кубиках зі стороною всього 5 див. Ці кубики, або горшочки, складаються з живильного ґрунту, приготовленого по рецепті (в % до загального обсягу); земля дернова - 40, торф низинний - 40, гній перепрілий - 10, ошурки - 10.
Строк посіву насінь у горшочки - перша декада квітня. У горшочек висівають по двох насіння огірка, а потім при посадці розсади залишають одну розвинену рослину. Насіння зашпаровують на глибину 0,8-1 див. Горшочки встановлюють на гряди або стелажі теплиці.
Оптимальну температуру ґрунту в період від посіву до появи сходів витримують у межах 26-28″; після появи сходів — удень 20-22, уночі 16-17°. Температура води для поливу розсади повинна бути не нижче 22-24°.
Підсвічування денним світлом починають із появи сходів. Цей прийом, скорочує строк вирощування розсади, прискорює надходження врожаю. Відносну вологість повітря підтримують у межах 70-80%. Зволоження ґрунту помірне.
Сіянці огірка 2-3 рази підгодовують. З появою першого дійсного листа вносять розведений у воді коровяк 1:4 і пташиний кал 1:7, а також мінеральні добрива (у г на 10 л води): сечовини - 7, суперфосфату - 15, калію сірчанокислого - 8. У фазі 2-го сьогодення листа дають мінеральні підгодівлі в дозі відповідно 10, 25, 15.
Розсаду огірка, як і всіх теплотребовательных рослин, перед посадкою гартують, застосовуючи для цього різні способи (піднімають або напіввідкривають плівку й т.д.).
Найбільш прийнятні сорти й гібриди огірка для шпа-мсрмои) сносоьа вирощування - дружносозревающие й раннеспелые, а саме: Харківський, Кущовий, Кін курний г, Ьршаднын, гібриди першого покоління - Тім’ячко, Криница, Контакт, Круїз, Епілог.
Безрассадный спосіб
У південному регіоні країни строк посіву насінь огірка у відкритому ґрунту - 3-я декада квітня; у північних районах при посадці готової розсади - середина травня. Застосовують широкорядний і стрічковий двустрочный посіви. Дослідження показали, що найбільш високий урожай одержують при стрічковому способі зі схемою розміщення 40+ 160 і 24 див (між рослинами в ряді). Норма висіву насінь 2-3 м на 10 м2.
Для зручності посіву виготовляють маркер - дерев’яний брус розтином 4×7 див і довжиною 3,2 м, на якому закріплені конусоподібні шипи - гнездоделатели висотою 5 див.
Відстань між центрами гнізд 12 див. До бруска кріплять ручку з розкосами. За 10-12 ч до посіву ділянка необхідно гарненько полити. Без маркера насіння висівають по 2 шт. у лунку, глибина закладення 2-4 див.
Розсаду висаджують у ґрунт у фазі 3-4 дійсних листів у віці близько 25 доби. Густота стояння рослин не менш 42-46 шт. на 10 м2. Деякі городники висівають ще додатковий рядок між рядами шпалер, що збільшує кількість рослин до 77 шт. на ДО) м\ Ці рослини вирощують без шпалер.
При безрассадном способі вирощування дружні исходы з’являються через тиждень після посіву. Якщо розводять огірок через розсаду, то ділянку поливають по борознах або дощуванням. Витрата води - 150-200 л на 10 м2 по нарізаних борознах, при цьому треба максимально знижувати швидкість проходження води. Перезволоження ґрунту не допускають, тому що це приведе до захворювання й загнивання кореневої системи рослин. У пору плодоносіння рослин поливну норму можна збільшити.
Відхід
Раніше наша практика показувала: найбільш ефективний спосіб поливу огірка при звичайному вирощуванні - дощування. Для цього прибігали до 5-7 вегетаційних полив. Однак в останні роки через спалах помилкової борошнистої роси городники вирішили: будемо поливати тільки по борознах.
Такий полив стримує розмноження гриба, не дає поширюватися хвороби. При поливі ж дощуванням уже на другий день після висадження розсади була відзначена масова поразка рослин помилковою борошнистою росою. При поливі по борознах практики пользуютея гнучким шлангом.
А дощування більше застосовне на початку вегетаційного періоду й у період плодоносіння, але й на півдні дощування допускають лише в проміжках між поливом по борознах, та й то в ранкові годинники.
Полив по борознах краще вести раз у тиждень і теж у ранкові годинники або до вечора. Отже, прийоми зрошення шпалерної культури огірка вимагають зваженого підходу. Не позбавлений інтересу й такий прийом, як полив по борознах з мульчированием ґрунту соломою, а також краплинний полив, широко використовуваний у захищеному ґрунті.Після появи в сіяних рослин двох дійсних листів, коли остаточно визначена густота стояння, а також після посадки розсади вертикально біля кожної рослини починають натягати (від нижнього дроту до верхньої) шпагат або шнур. Шпагат зручніше за все закріплювати зигзагообразно, при цьому рослини трохи закручують, щоб вони легше обвивали вусиками опору.
При вирощуванні огірка на шпалерах не забувають про підгодівлі, які проводять перед поливом або одночасно з поливом. Його ведуть по борознах; добрива, самопливом розтікаючись по дну поливних борозен, розподіляються рівномірно. Потім добрива засипати землею. Ефективна підгодівля курячим калом, що вносять вручну на дно поливної борозни.
На загущених посадках кущ формують. Наприклад, при вирощуванні огірка гібрида Левина першу пару плодоносних пагонів прищипують після що зав’язалися 2-3 плодів, інші пагони підв’язують у шпалерах разом з таємним стеблом.
Огірок дивується грибними, бактеріальними й вірусними хворобами - борошнистою росою, антракнозом, маслиновою плямистістю, бактеріозом (кутастому плямистістю), звичайною мозаїкою. Найбільш шкідлива помилкова борошниста роса (пероноспороз). Як з напастю боротися?
Для профілактики захворювань рослини у фазі 2-3 листів обробляють одним з наступних медьсодержащих препаратів: 90%-ным порошком, що змочується, хлорокиси міді (2,4 м на 10 м2, 0,4%-ний концентрації) або 1%-ний бордосской рідиною (10 м мідного купоросу й 10-12 м перевелися на 1 л води). Норма витрати робочої рідини при полосной обробці - 0,5 л на 10 м2.
Через 10-12 доби після обробки проти комплексу хвороб застосовують 80%-ный с. п. поликарбацина (2,4 м на 10 м2).
При заселенні рослин шкідниками ( кліщ павутинний, тля й ін.) застосовують 10 %-ный карбофос (7,5-9,0 м на 1 л води). Проти борошнистої роси рослини обприскують суспензією колоїдної сірки (4-5 м на 1 л води).
У фазі плодоносіння для боротьби з пятнистостями й помилковою борошнистою росою застосовують обприскування 12%-ний бордосской рідиною, розчин витрачають по нормі 1 л на 10 м2 (препарату буде потрібно 6-8 г). Обробку повторюють через 5-7 доби.
Городники надають великого значення готуванню розчину бордосской рідини. Вона ефективна лише в тому випадку, якщо правильно приготовлена. 1%-ную бордоскую рідину готовлять із мідного купоросу й свежегашеной перевелися в співвідношенні 1:1 (100 м кожного препарату на 10 л води).
Концентрація залежно від потреби може бути від 1 до 3% У дерев’яному посуді або ємності (тільки не в металевій) розводять 100 м мідного купоросу, вливаючи 1 л гарячої води.
Коли купорос повністю розчиниться, доливають воду до 5 л. У такий же “посуді (як і в першому випадку) гасять 100 м вапна невеликою кількістю води, а потім доливають її до 5 л. Отримане вапняне молоко проціджують через рідку тканину в емальоване цебро (10 л), а потім у нього повільно зливають розчин мідного купоросу, безупинно помішуючи суміш дерев’яним ціпком.
Не можна вливати розчини навпаки, тому що в цьому випадку утвориться менш стійка суспензія, що досить швидко випадає в осад, погано втримується на листах і менш ефективна. Розчин при змішуванні повинен
бути холодним.
Правильно приготовлена бордосская рідина має блакитне фарбування. При надлишку мідного купоросу одержують рідину з кислою реакцією зеленого цвіту, що викликає опіки на листах і плодах. Надалі ці листи обсипають, а на плодах утвориться сітка.
Якщо розчин приготовлений правильно й має нейтральну або слабокислую реакцію, то опущена в нього індикаторний папір офарбиться в синій цвіт.
При жаркій погоді, щоб не спалити листи й плоди, бордоской рідиною обприскують на світанку й після заходу сонця. Розчин розприскують відразу після готування, тому що при зберіганні він втрачає свої властивості.
При шпалерному способі вирощування огірок, разводимый через розсаду, плодоносить у нас, у Лісостеповій Україні, на 20-25 доби раніше, ніж безрассадный. Стало бути, до другої декади липня (вчасно загибелі рослин від хвороб) є можливість провести багаторазове збирання врожаю. На півдні країни при посіві насінь у ґрунт у першій декаді травня огірок на шпалерах починає плодоносити в третій декаді червня, а останній збір можливий у другій декаді вересня. Однак городникам середньої смуги не треба чекати серпневих «хрустких огірочків», заготовлювати липневі - от завдання. Адже в серпні звичайно сильно спалахує помилкова борошниста роса.
І на закінчення помічу: незважаючи на додаткові витрати праці й засобів, шпалерна культура огірка становить інтерес і заслуговує на увагу. Вона допомагає збільшувати врожайність огіркових посадок удвічі.
Останнім часом в огірковому промислі на Україні широке поширення одержав сімейний підряд. Родина й 2 чоловік бере підряд на вирощування огірка на шпалерах. Площа плантації 15-17 соток. Господарство й орендар не в накладі, вигода обопільна.