Все для садовода-огородника |

За багато років дослідництва мені вдалося випробувати більше 80 сортів помідорів. Багато хто з них виявилися гарними, але найбільше полюбилися високорослі сорти, такі як Гігант і Де-Барао.
Гігант у мене є чотирьох сортообразцов. Плоди їх великі (окремі досягають 1 кг), а по смаку не знаю подібних. Рослини сорту Де-Барао потужні, урожайні, порівняно невибагливі. Кому не сподобається такий помідор? Маса плода до 100 м, помідори гарні у свіжому й консервованому виді. Де-Барао холодостійкий і теневынослив, досить стійкий до захворювань. Урожай з куща - 20-25 кг.>
Як я вирощую Гіганта й Де-Барао? Розсаду помідорів одержую на підвіконнях. У перших числах березня готовлю живильний ґрунт; 1/2 цебра звичайної городньої землі змішую з такою же кількістю листового або гнойового перегною.
Перегній повинен розсипатися в руках, як торф. У суміш додаю 90 м суперфосфату, по 16 м сечовини й хлористий калій і склянка золи. Ретельно перемішую й засипаю в дерев’яний ящик (висота бортика 60-60 мм). Землю в ящику вирівнюю, після чого лінійкою проводжу лінії уздовж і поперек ящика з таким розрахунком, щоб одержати квадрати 16 мм2.
У місцях перетинання ліній скарбу по одному насіннячку.
Після посіву насіння покриваю тією же сумішшю шаром 6-8 мм, потім землю поливаю теплою водою з марганцівкою (рожевого цвіту). Поливаю через дрібне ситечко або чайну ложечку в кілька прийомів, щоб не збити насіння. Ґрунт у ящику повинна бути вологої, але не мокрої,
Ящик ставлю в тепле місце. Сходи з’являться через 5-7 днів. Після чого потрібно ящик виставити на підвіконня, краще на сонячну сторону. Поливаю розсаду через два дні.
Сіяю помідори й у пакети з-під молока або кефіру (краще й квадратні). У пакеті виходить 28 квадратів, у кожному по насіннячку.
Пакети з посіяними насіннями скарбу в целофановий мішок, зав’язую й ставлю в тепле місце. Не розв’язую до сходів. Як з’являться сходи, пакети виймаю з мішка, ставлю на сонячне підвіконня й сіянці підрощую так само, як у ящику.
У фазі двох дійсних листочків проводжу пікіровку (пересадження) у квадратні пакети з-під кефіру або молока (можна пристосувати й трикутні пакети).Літрові молочні пакети розрізати навпіл і обидві половинки засипати тією же сумішшю, що й для посіву.
Перед пікіровкою розсаду рясно поливаю теплою водою, обережно лопаточкою виймаю її з ящика або пакета із грудкою землі на корінцях - це сприяє кращій приживлюваності - і переношу в приготовлені пакети, по двох рослини в кожний.
Розсаду розміщаю по краях пакета на глибину 50 мм, потім уздовж квадрата проводжу борозенку (глибиною 15-20 мм), рослину нахиляю й засипаю землею до листів. Те ж роблю із другою рослиною, тільки в протилежному напрямку. Така посадка сприяє додатковому утворенню корінь. Особливо добре в такий спосіб саджати витягнуту розсаду,
Пересаджену розсаду ставлю на підвіконня. Сльожу, щоб земля увесь час була вологої, але не перезволоженої. Після поливу ґрунт не забуваю порыхлить. Щоб на підвіконні встановилося більше розсади, змайстрував другий прус полиць.
Іноді запитують, що, крім молочних пакетів, можна пристосувати під розсаду. Підійдуть консервні банки будь-яких розмірів, пакети з тонкого картону, а ще краще збити ящик з бортиками висотою 60-70 мм. Перед посадкою розсади ящик засипати, живильним ґрунтом доверху й площа землі розділити на квадрати 70×70 мм. Між рослинами прокопати борозенку й полив вести по ній.
Через кожні 8 днів розсаду підгодовую з розрахунку 20 м суперфосфату, по 5 м сечовини й хлористий калій на 10 л води. Підгодівлю готовлю за 6 доби до поливу. Поливаю водою з розведеної в ній марганцівкою рожевого цвіту (0,3 м на 20 л води). Пересаджена розсада росте бурхливо. ДО 25 травня Де-Барао досягає висоти 50-60 див.
Щоб рослини не викривлялися, у середину пакета ставлю рейку, до неї й прив’язую обоє рослин. Якщо розсаду тримаю в ящиках, то з їхніх торцевих сторін на рівній відстані прибиваю три рейки (висотою 50 див), які й обплутую шпагатом або міцною ниткою навкруги ящика.
У погожі дні перед посадкою розсаду їм ношу на повітря, 3-5 днів тримаю в тіні й 2-3 дня на сонце. Треба уникати сильного припека. У ґрунт висаджую розсаду 16-30 травня залежно від погоди.
Як надходять із розсадою у випадку погрози заморозків? Застосовую кілька способів.
1. Ставлю дуги по всьому ряді висадженої розсади й затягую плівкою.
2. Майструю рамки розміром 70×160 див і обтягаю їх по обидва боки плівкою. Рамки ставлю з боків поїздки, зверху накриваю такою ж рамкою. Виходить начебто парника, що легко зібрати й розібрати.
3. Роблю ковпаки із плівки. Шматки плівки розміром 50×70 див склеюю (зварюю) за допомогою гарячої праски. Для этого один шар плівки накладаю на іншій, покриваю газетою. Відступивши від краю на 10 мм, скарбу планку й поруч із нею проводжу гарячою праскою. Виходить міцно, пакет нагадує наволочку. Зі сталевого дроту вигинаю дуги й ставлю їх хрест-навхрест по двох над кожною рослиною.
Можна обійтися й за допомогою рейок. Їх ставлю трикутником і потім натягаю склеєний пакет. Розсаду висаджую ввечері. У пору сильного пригріву необхідне провітрювання.
Високорослі помідори вимагають досить великої площі харчування. Я розміщаю кущі рядами, відстань між якими 130 див, а в ряді рослини розміщені через 90 див. Спеціальних гряд не роблю. Лунки викопую розміром 40×40 див, глибиною на багнет лопати. Землю з лунок розкидаю по ділянці. У лунку засипаю 1-2 цебра перегною, краще листової або гнойового двох- або трирічної давнини, 100-200 м суперфосфату, по 30 м хлористого калію й сечовини, 50 м золи. Все це в лунці ретельно перемішую із землею. Підготовку лунок і заправлення намагаюся робити днів за 10-15 до посадки.
Помідорові кущі Де-Барао досить високі, деякі з них досягають 4-5 м, а Гігант - 2-3 м. Перед посадкою розсади в задній частині лунки на відстані 60-80 мм друг проти друга як у поздовжньому, так і в поперечномнаправлении в землю вбиваю тичини: 3-4 м для Де-Барао й 2 м для Гіганта. До тичин підв’язую кущі в міру росту. Тичини між собою скріплюю за допомогою рейок.
Перед висадженням розсаду рясно поливаю. Потім беру в руки пакет, повертаю вниз верхівкою, злегка постукую рукою по дну й витягаю разом із землею з пакета. У лунці роблю борозенку трохи більше грудки землі, вийнятого з пакета. Розсаду розташовую лежачи, по двох рослини в лунці, не розділяючи пакета.
Кому землі з розсадою скарбу в лунку верхівкою до тичини, засипаю ґрунтом до половини куща, через 2-3 дня незасипана частина куща піднімається. Іноді помідори саджаю вертикально. Через кожні 10 днів у лунку підсипаю 1-1,2 див землі. Це дає можливість рослинам обзавестися додатковими коріннями.
Коли встановлюю до висадження розсади, щоб не ушкодити рослини. Але ставлю коли тільки після того, як зникне погроза заморозків, інакше розсаду не затягти шкнкой. Тимчасово можна обійтися й низенькими кілочками, потім їх замінити довгими.
Через 5-8 днів після посадки розсади ґрунт прикриваю торішніми листами шаром 30-40 мм. Прикриваю всю площу, включаючи проходи. Це полегшує весь процес вирощування помідорів. Ґрунт під листами не ущільнюється й не вимагає розпушування. Зачепи ґрунт, покрита листами, добре прогрівається, а за коротку літню ніч не прохолоджується. На такому ґрунті вода при поливі не розливається по сторонах, під кущами немає бур’янів. Перегнилий лист до кінця липня дасть рослинам додаткове харчування.
Під листами в ґрунті живе багато дощових хробаків, але ж вони сприяють родючості ґрунту. Замість листів можна користуватися гнилим сіном, соломою або торфом і старою тирсою.
У червні й у першій половині липня кущі помідорів ростуть швидко, у цю пору їх підв’язую до тичин. За літо деякі кущі доводиться підв’язувати до 10 разів.
Після верхньої прив’язки стебла починають розходитися в сторони, і деякі кущі будуть перегинатися через тасьму, який підв’язаний кущ. Верхівка перегнутого куща
буде прагнути піднятися догори. Цього допускати не слід. Треба вчасно розв’язати тасьму й підв’язати її вище, а нижче кущ пролунає вшир, його змусять що зробити плоди, що збільшуються. Вільна підв’язка не спотворює стебел.
На своїй плантації я проводжу постійне пасинкування. Для сорту Де-Барао залишаю по двох пасинка. Л тому що в лунці посаджено дві рослини, то вийде 4 пасинка й 2 основні рослини, а всього 6 стебел. У сорту Гіганта залишаю по одному пасинку.
Які залишаю пасинки, верхні або нижні? Залишаю по-різному: нижні, середні й верхні. На одному кущі верхні виявлялися більше сильними, на іншому - середні або нижні.
Пасинкуванням займаюся все літо. Верхівку в кущів не обриваю. Листи знімаю тільки нижні й тільки в тому випадку, якщо вони спускаються до землі. Жовті листи обриваю обов’язково.
Цвітуть помідори, особливо Де-Барао, до заморозків.
Від фитофтороза плоди чотири рази за сезон обприскую бордосской сумішшю. В останні три роки до стандартної пропорції суміші (зазначена на етикетці) я додавав ще 10 м залізного купоросу. Перевірку на міцність суміші роблю так: у приготовлену рідину опускаю чистий цвях. Якщо цвях не почорніє - сумішшю можна користуватися, почорнів - додати води й пушонки. Робити це потрібно обережно, щоб суміш не потрапила в очі й на відкриті частини тіла.
Обприскувати треба швидко по всьому кущі, але не захоплюючи верхівку. Приблизно в період 20 липня - 10 серпня проводжу обприскування настоєм часнику (200 м здрібненого часнику наполягаю в літровій закритій банці двоє доби, потім розбавляю в 10 л води). За літо 3-5 разів обприскую марганцівкою (3 м на 200 л води). Особливо результативне обприскування ввечері, після жаркого дня. Цю операцію проводжу на всій ділянці поверх кущів.
Перший раз кущі помідорів підгодовую настоєм коровяка або курячого калу через 7-10 днів після посадки розсади в ґрунт. Один літр настою розбавляю 10 лводы, цієї суміші досить для 20 кущів. Настій готовлю так: коровяк або курячий кал закладаю в ємність (до половини), потім заливаю доверху водою й наполягаю 5 доби.
Остерігаюся змочувати листи й стебла. Рослини підгодовую через кожні 10 днів протягом усього літа. Із третьою підгодівлею в цей же настій, розведений водою, на кожне цебро додаю по 10 м нитроаммофоски, сечовини й хлористого калію. Підгодівлю рослин сполучаю з поливом.
У перші 10 днів висаджену розсаду поливаю через день із розрахунку цебро на 6 кущів. У наступних 10 днів - також через день, але цебро води ділю на 4 кущі. Надалі даю - через 5 днів - цебро води на два кущі. Віддаю перевагу дощовій і підігрітій воді.
Поливи й підгодівлі розміряю з погодними умовами й розміром куща. Якщо кущ двометрової й погода тримається жарка, то й поліп потрібний відповідний: через ^ днів даю по цебру поди під кущ і по цебру води між кущами. Плоди й кущі водою не змочую.
На практиці переконався: краще рослини недогодувати, чим перегодувати. Особливо шкідливе перегодовування свіжим гноєм. Не можна класти свіжий гній як у землю, так і під кущ поверх землі, інакше листи від нього пожовкнуть і зав’януть, а на плодах з’являться жовті плями.
Якщо листи темно-зелені, верхівка куща й пасинки ростуть швидко - рослина розвивається добре. Підгодівлю можна трохи зменшити. Якщо листи помітно в’януть, особливо на верхівці куща, виходить, не вистачає вологи, потрібно полити. Один раз в 10 днів полив даю з марганцівкою (3 м на 200 л води, рожевий цвіт). Полив і обприскування роблю ввечері.
У жарке літо помідори зріють прямо на корені. Рожеві плоди знімаю й укладаю в дерев’яний ящик. Плоди сорту Гіганта укладаю в один ряд, а Де-Барао - в 2- 3 ряди. Ящики ставлю в темному приміщенні один на іншій. Регулярно перевіряю, немає чи зіпсованих. плоди, Що Загнили, негайно видаляю. Помідори сорту Гігант призначені для споживання у свіжому виді, а плоди Де-Барао йдуть в основному для засолювання й маринування. Свиной грипп
Останнім часом багато городників говорять про якійсь «холодній росі», що губить плоди, тому їх знімають уже з 20 липня. І дарма. Зняті в липні плоди ще не виросли. Якщо рослини обробляти бордосской сумішшю, а по плодах настоєм часнику й марганцівкою, то фитофгороп не торкне ваших вихованців навіть при температурі плюс 2″.
Допомагає й укрывка помідорів плівкою. Треба помітити, що рослини ці з холодом миряться краще, ніж з вологою, що випадає у вигляді дощу або роси. Звичайно я знімаю помідори незалежно від їхньої спілості наприкінці вересня. Але в окремі роки знімав і після 15 жовтня, причому ніяка холодна роса не псувала їх.
При вмілому обробленні й при сприятливих кліматичних умовах можна одержувати до 30 кг із куща. І це не межа.