Начебто б, можна зробити короткий перепочинок у нескінченному конвеєрі робіт на ділянці. Давайте в довгі зимові вечори знайдемо годинка^-іншої для домашніх курсів садівників і городників-аматорів. Перегорніть сторінки книг і спеціальних журналів. Упевнено, що знайдете в них багато корисного, запасетеся радами колишніх людей
Можливо, ви одержали ділянку тільки наприкінці цього року й хочете освоїти його якнайшвидше, щоб майбутній навесні він порадував вас свіжими овочами й фруктами.Багатьох новачків - власників ділянок бентежить те, що їм дісталися неудобья, з найчастіше - заболочені ділянки.
Із чого ж почати? Як не повторити чужих помилок?
Освоєння ділянки варто починати з вирубки й выкорчевки дерев. Це можна зробити так: навколо кожного дерева, відступивши від нього на 70-100 див, вибирається ґрунт, потім підрубуються коріння. На вершину дерева допадається мотузка-чалка, і з її допомогою дерево звалюється в потрібну сторону. Воно вивертається разом з коріннями, не залишаючи пня. Навесні, уже у квітні, можна приступитися до посадки кущів і дерев (подбати про придбання посадкового матеріалу треба заздалегідь).
Під плодові дерева й чагарники - яблуні, смородину, малину, іргу, обліпиху, жимолость - копаються ями. У кожну вноситься по цебру піску, по 15-20 м діючого початку азоту, фосфору й калію у вигляді мінеральних добрив, по 5-7 м сірчанокислій міді, по 1 кг золи й перевелися й по цебру мінерального ґрунту. Все це треба обов’язково перемішати з торфом, після чого провести посадку саджанців.
Для чагарників робиться всі тої ж саме, тільки дози добрив, вапна й інших компонентів повинні бути в три рази менше.
У перше літо проводиться перекопка міжрядь. У цей же час заставляється город і ділянка із суницею. Тут проводиться суцільна перекопка на глибину 20-22 див із внесенням на кожний квадратний метр по цебру піску, по 0,5 кг вапна й золи, по 5-6 м сірчанокислій міді. Все це перемішується, робляться гряди й виробляється посів.
При посіві овочів у рядки добре вносити мінеральний ґрунт, це ж рекомендується й при висадженні розсади. Для огірків і помідорів потрібно зробити вкриття тоннельного типу під поліетиленовою плівкою. Висаджуються вуси суниці й створюється маленький розплідник для вкорінення черешків смородини й інших рослин.
Добре відразу закласти й багатолітники - ревінь, лук-батун, шнитт-лук, хрін.
На наступний рік навесні на всій ділянці вноситься повне мінеральне добриво з розрахунку 10-12 м діючого початку азоту, фосфору й калію на квадратний метр. За рік перекопаний торф частково розкладається й варто подбати про регулювання водно-теплового режиму ґрунту.
Відразу після всхода снігу ділянка, призначена для вирощування овочів, потрібно покрити використаною раніше плівкою для прискорення прогріву ґрунту. Всі овочеві культури краще вирощувати на гребенях або грядках. Створити для теплолюбних культур (помідорів, огірків, патисонів, кабачків) стаціонарні плівкові вкриття. У борозенки при посіві овочів вноситься пісок.
Восени ж під всі ягідні й плодові культури добре внести пташиний кал, вапно, сірчанокислу мідь і всю ділянку перерити.
На третій рік рекомендується провести дренування ділянки.
На четвертий - під огірки, кабачки й гарбузи потрібно внести більші дози гною.
Важливо пам’ятати, що при освоєнні цілинних ділянок необхідно прагнути до збільшення потужності гумусного обрію: чим могутніше родючий шар, тим вище біологічна продуктивність рослин. Отже, головне завдання садівника - постійне збагачення ґрунту органічними речовинами, створення могутнішого орного обрію.
Це досягається шляхом внесення в ґрунт органічних добрив, вирощуванням сидератів (особливо бобових) з їхнім наступним загортанням у ґрунт.
Треба завжди пам’ятати, що навіть саме вміле використання мінеральних добрив не дає потрібного ефекту, якщо в ґрунті не втримується 2,5-3,0% органічних речовин, а для овочевих і плодово-ягідних культур варто прагнути довести їх до 4-5%.
Відомо, що ґрунт, багатий перегноєм, містить в оптимальних співвідношеннях вологу й повітря. От чому варто постійно піклуватися про нагромадження на ділянці органічних речовин і готуванні з них компосту. Як бачите, обсяг робіт на ділянці досить великий. Усього за один раз не переробиш.
Нинішній дачник - городянин, як показало час, прагне за два дні вихідних зробити стільки, що щирий селянин витратив би на це, принаймні, дня чотири (а те й п’ять!) розумної, рівномірної праці. Такі власники ділянок вертаються додому без рук, без ніг, найчастіше із серцевим болем. І праця на землі, що приносила споконвіків людям здоров’я, починає бути причиною хвороб.
Як же зробити так, щоб праця на землі був не в тягар, а в радість?
Головний принцип - не поспішаєте. Не біжіть за поїздом, що йде (адже за збіглим прийде інший). Людина, що доганяє склад, замість радості сільського відпочинку може одержати багато неприємностей. Причому це може трапитися відразу, у поїзді, або після прибуття на дачу…
Увійшовши у вагон, не боріться за місце. Якщо у вас так мало сил, що не можете постояти кілька десятків мінут, то краще взагалі не виїжджати з міського будинку.
А як поводитися, якщо все-таки хочеться встигнути зробити побільше? Як спланувати ці короткі двоє доби? Помнете, що по приїзду на дачу не потрібно хапатися відразу ж за роботу! Зупинитеся, подивитеся навколо, адже за тиждень багато чого змінилося… Потім підіть до озера, ріці, умийтеся свіжою водою, відчуєте її прохолодь. Спокійно обміркуйте план завтрашнього дня. Вечеря ваш повинен бути легенею, алкоголю ні краплі, інакше все випите сьогодні завтра відіб’ється на працездатності. Ви можете також відчути на інший день вага в голові або грудях, відчути липкий піт, утому, повну відсутність радості від праці. Ні, вино не протипоказане дачному відпочинку, але вуж коли випили, не потрібно працювати.
На наступний ранок бажано встати раніше, тобто як у звичайні робочі дні, одягтися залежно від погоди. Одяг не повинна бути ні рваної, ні брудної, а навпаки, чистої, зручної, гарної. Сніданок прийняти потрібно не на бігу, а спокійно. І не слід переїдати. Досить тільки вгамувати почуття голоду.
Перед роботою потрібна розминка, хоча б кілька рухів; розправити плечі, витягнути руки нагору, н сторони. Це необхідно для забезпечення рівномірного кровообігу у всіх частинах тіла. Такі розминки поле ню проводити й у перервах між роботами.
Потрібно навчитися контролювати стан тіла й духу. Головне тут - правильно оцінювати свій загальний стан. Утома переборюється в процесі відпочинку. У жаркий день відпочивати краще в тіні, у холодний - на сонце (або в будинку).
Праця не повинен бути виснажливим. Після трех-четы-рех годин роботи потрібний велика перерва для обіду, вірніше, для полуденка. Знову не потрібно рясної їжі. У полуденок можна обмежитися першим або другим блюдом. Корисно також випити молока, чаю, соку або морсу. У другій половині дня робота не повинна бути обов’язкової.
І ще: не тільки для себе, але й для своїх родичів не робіть працю на ділянці визначеним, насильным. Залучайте їх до роботи тільки тоді, коли вони самі цього хочуть.
І от вечір. Обов’язково переодягніться. Ще раз викупайтеся або обмийтеся. Погуляйте, почитайте, адже завтра неділя - знову робочий день на ділянці.
Мірилом правильної праці повинне бути гарне самопочуття, фізичний комфорт. У випадку нездужання відразу ж звертайтеся до лікаря за радою.
Не пошкодуйте кілька метрів землі своєї ділянки, спорудите невелику лазеньку - здоров’ю на користь.
Ця лазня має площу десять квадратних метрів і висоту біля двох метрів. Стіни кладуть на фундамент (бетонний, шириною 0,15 метра або кам’яний, шириною 0,1 метра). Колоди з поперечним перерізом близько 0,1 метра врубують по кутах у поддерева. Дверну раму вставляють у заздалегідь обрані в торцях дверного прорізу пази.
Як крокви застосовують круглий ліс. Дах криють ґонтом або толью. Грубку встановлюють на бетонній або кам’яній підставі. Полки банк роблять двох’ярусними: нижній для адаптації тіла до високої температури; верхній - для його прогріву. Піч являє собою стару металеву бочку з-під пального, фарби. Її наповнюють каменями діаметром від 0,1 до 0,25 метра. У верхній частині бочки пробивають зубилом отвір для приєднання димаря. У нижній установлюють топлення. При заповненні грубки каменем повинні залишатися порожнечі для проходу топкових газів. При поливанні розпечених каменів водою утвориться пара й створюється необхідна для лазні температура. Топлення повинна бути розташована не менш чим на 0,5 метра від дерев’яних стін, а труба в потрібних місцях обгорнені азбестом або захищені іншим способом.
Димар варто підняти над дахом не менш чим на 0,5 метра.
Хотілося б порадити починаючим дачникам раціонально використати на своїй ділянці будь-яку гілочку, будь-який листок.
Обрізані гілки кущів і дерева рубають на невеликі, сантиметрів 30-40, шматки. А потім тонким дротом або синтетичним шпагатом міцно зв’язують у невеликі, товщиною в руку, пучки. Складають невеликим стосом під навісом для просушки, а потім переносять у сарай. Такий пучок - прекрасне розпалювання для грубки, для мангала.
Якщо ви викорчовуєте старі кущі смородини, зливи, то не квапитеся спалювати кореневища. Нехай вони полежать де-небудь у сторонці, обсохнуть. Потім стряхніть із них землю й подивитеся з різних сторін повнимательнее. Вам неодмінно побачить яка-небудь зверинка, який-небудь змей-горыныч… Висушите такий корінець, обробіть його взимку, у вільний час, і ви одержите дуже оригінальну прикрасу для свого садового будиночка.
Дуже багато хто спеціально по лісах такі корінці шукають, а ми через свої лопати й банки часом поруч гарн і цікавого не зауважуємо. Навіщо ж так обділяти себе?.. Коли починає поспівати врожай, до бур’янів віднесіть уже не так вороже. І от, до кінця літа трави всякої наросло - тьма. Звичайно, її треба скосити доти, поки не з’явилися насіння, інакше на майбутній рік спини не розігнеш. Але придивитеся, от соковиті листи подорожника. Не забудьте зірвати ці листи, вимити й висушити. Це прекрасний відхаркувальний засіб при бронхіті, коклюші, астмі й інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрити, энтериты, энтероколиты, коліти). Особливо при лікуванні гастритів з підвищеною кислотністю шлункового соку.
Настій готовлять так: їдальню ложку сухих листів заливають склянкою окропу й наполягають 15 мінут. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази в день. При шлункових захворюваннях - по 1 столовій ложці 3-4 рази в день. При шлункових захворюваннях - по 1 столовій ложці 3 рази в день за 15-20 мінут до їжі.
А от горець почечуйный (він чомусь любить рости біля теплиць, парників). Верхівку цього бур’яну зривають для заготівлі на лікарську сировину вище кореня на 10-15 сантиметрів. Висушений перець заварюють, як чай, і п’ють при гемороях.
Восени викопують корінь кульбаби, пирію, які теж використають у народній медицині при різних захворюваннях. Так що не всяке сміття - просто сміття. Ну, а якщо вже одна дорога - у багаття, то не забудьте зібрати в старе цебро або ящик золу й укрити її від дощу. Жменя деревної золи в кожну лунку картоплі - прекрасне добриво!
У грудневе сонцестояння всі наші думи - про літо, до його просторих, літніх днів і нових проблем. У цю зимову пору продумайте все до дріб’язків, піклуючись про новий урожай.
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
Грудень і забрукує, і загвоздит, і саням хід дасть. Грудень очей снігами тішить, так вухо морозом рве. Коли в грудні сніг привалить впритул до заборів - погане буде літо; коли залишається проміжок - урожайне.